Відповідати, -даю, -єш, сов. в. відповісти, -вім, -віси, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. І відповідав, кажучи: Ім'я моє легіон. Я, молоденька, уміла відповісти. 2) Соотвѣтствовать. 3) Отвѣчать, быть отвѣтственнымъ, отвѣтить.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав.
2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ).
Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура.
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Друк I, -ку, м. Печать, печатаніе. Подали до друку у «Основу». Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря вид.
Заду́шник, -ка, м. = сердак.
Насолити Cм. насолювати.
Перенудитися, -джуся, -дишся, гл. Истомиться скукой.
Страшок, -шка, м.
1) Ум. отъ страх.
2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами.
3) Пугало для птицъ.
Чесно нар.
1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче.
2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Батька чесно поховали.
