Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Ум. окунець.
Полюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Любить, долюбливать. Не полюбляю я цього. За сусідом молодиці, за сусідом і вдовиці, і дівчата поглядають, — всі сусіда полюбляють.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Рукомесло, -ла, с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Тодішній, -я, -є. Тогдашній, съ того времени. Це ще тодішня молодиця, як я заміж ішла. Як би тодішній собака, то давно б здох.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.