Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замутитися

Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУТИТИСЯ"
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Чуб. V. 479. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує. Г. Барв. 272.
Кобилиця, -ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). 6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила. Харьк. г.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Нако́шувати, -шую, -єш, сов. в. накоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Накашивать, накосить.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Разсчитаться. 2) Разсудить, обдумать.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Ном. Не ввірився ще йому світ. Стор. МПр. 3. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? АД. І. 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай. Ном. № 1196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.