Бурундук, -ка, м. Раст. Medicago falcata L.
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась!
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Придаток, -тку, м. Прибавленіе, прибавка. Придаток не стоїть за даток. На придаток дам ще корову.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.
Устьобнути, -ну, -неш, гл. Стегнуть. Встьобнув лозиною.
