Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Кийовий, -а, -е. Палочный. кийове карання. Наказаніе палками (у запорожцевъ).
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Перестала дівчинонька вірненько любити. — у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. — чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Подрипати, -паю, -єш, гл. Пойти (грубое выраженіе). Подрипала пішки, не взяв таки на санчата.
Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Чосник, -ку, м. = часник.
