Богданка, -ки, ж. Данная Богомъ. Долю моя люба, моя богданко! коли ж ми тебе у хрест введемо? Сумск. у.

Бувати, -ва́ю, -єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. бував і на коні, і під конем. Всего переиспыталъ. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 100). бувай, бувайте здорові. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! бува, буває. 1) Бываетъ, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего добраго. Чи ти, бува, не здурів? 3) Въ случаѣ. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аѳ. 18.

Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.

Дотя́ти Cм. дотинати.

Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Kolb. I. 48. Вас. 184. Шух. I. 281, 283. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Сим. 233. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. Г. Барв. 403. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. Грин. І. 249. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. Шух. І. 305, 306. Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Вх. Зн. 29. Ув. кривуля́ка. Желех.

Мишоло́вка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Вх. Лем. 251. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка. Конст. у.

Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. Н. Вол. у. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали. Макс. (1849), 86.

Острахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. МВ. (О. 1862. І. 87). Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Мнж. 19. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі. Мет. 184.

Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю. Н. Вол. у.

Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.