Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замчище

Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Драг. 224. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь. Шевч. 686.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЧИЩЕ"
Доми́ти Cм. домивати.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Кинутися Cм. кидатися.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
На-розви́дні, нар. Ha разсвѣтѣ. Це було на-розвидні, як стало світать. Новомосковск. у. Залюбовск.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.