Відживіти, -ві́ю, -єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Каня лопкає крилами, як летить.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки.
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію.
2) Депутатскій.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. ,
