Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Друшля́к, -ка́, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета.
Книп, -па, м.
1) = ґнип.
2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра!
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
Побитий, -а, -е. Покрытый крышей. побита хата. Хата, крыша которой съ наклономъ до 60 %. Ум. побитенький. Хатка моя побитенька, хатка на помості.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Ряжа, -жі, ж.
1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя.
2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Чародінник, -ка, м. = чарівник.
