Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замугикати

Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУГИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУГИКАТИ"
Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Лукаш. 66. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Єв. Мр. XIII. 2. Зруйновано життя моє на світі. К. Іов. 37. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Лися́к, -ка, м. = лисак. Желех.
Нав'я́зуватися, -зуюся, -єшся́, сов. в. нав'язатися, -жуся, -жешся, гл. Приставать, пристать, привязываться, привязаться. Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою. Драг. 394.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. ЗОЮР. І. 304. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!.. МВ. (О. 1862. III. 60).
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Конст. у. 2) = поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.
Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУГИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.