Варінка, -ки, ж. = варіння.
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати.
Докрава́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докра́яти, -ра́ю, -ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Дуле́й, -ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Сидить собі баба на запічку. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити.
Клятьба, -би, ж.
1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде.
2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити.
