Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заможніти

Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОЖНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОЖНІТИ"
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.  
Помірятися, -ряюся, -єшся, гл. Смѣриться. Рудч. Ск. II. 168.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМОЖНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.