Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Дворя́нство, -ва, с. Дворянство. Тим дворянством пишаючись, училася шляхта, як достатком та гонором переважить брата.
Захи́стя, -тя, с. = захист 1. Захистя инше ти знайшов.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти.
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья.
Тростяний, -а, -е. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац.
Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать.
