Болотина, -ня, ж. Высохшее болото.
Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ).
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Пріле сіно.
Трафний, -а́, -е́ Негодный для употребленія евреямъ, нечистый. Трафне м'ясо.