Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла.
Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Cм. Сумцовъ. Коломийки. . 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка.
Опікання, -ня, с.
1) Опеканіе.
2) Обжиганіе, опеканіе.
Пестити, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину.
Піддимка, -ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Цибуля піддимка — засушка. Зелена піддимка розрослася.
Пошпугувати, -гую, -єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина.
Суперечити, -чу, -чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли?
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола.
