Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замлілий

Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЛІЛИЙ"
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. Н. Вол. у. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби. Н. Вол. у.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.
Пороздзяплювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и роздзяпити, но во множествѣ.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Рядно 2 нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.
Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чуки-чуки до мачухи. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.