Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити.
Гнобитель, -ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Довжник весело бере, а смутно віддає. 2) Раст. Euphrasia officinalis.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать.
Неможливо нар. Невозможно.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. Король погрожує нас руйнувати. Що ж ви тепер мені погрожуєте'?
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Гуси сичали. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся.
