Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ.
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві.
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.
Солонець, -нця, м.
1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ.
2) Трава, растущая на солончакахъ.
Тьма, тьми, ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. 4) Насѣк. Pyralis.
