Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замурза

Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУРЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУРЗА"
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Залиша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться. Грин. III. 92.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Перстач, -ча́, м.золотник. Раст. Potentilla aurea. Шух. І. 20.  
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУРЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.