Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заможність

Замо́жність, -ности, ж. Зажиточность, состоятельность. Яка заможність, така й скупость. Ном. № 12089.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОЖНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОЖНІСТЬ"
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Високодумно нар. Гордо, высокомѣрно.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить. Міусск. окр.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМОЖНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.