Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Макі́тра, -ри, ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. У гуцуловъ макітра болѣе напоминаетъ глубокую мису. 2) Котловина. 3) Переносно: голова у человѣка. І злому Трої супостату макітру одділив од плеч. Ум. макітерка. Носить дід макітерку, баба сковороду. Ув. макітрище.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины.
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював.
Скрутень, скрутінь, -тня, м. Пучекъ, скрученный пучекъ. Посеред ліса лежить скрутень заліза — хто найде, обмине (змѣя). Скрутінь бакуну.
Солонець, -нця, м.
1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ.
2) Трава, растущая на солончакахъ.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный.
