Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замулити II

Заму́лити Ii, -ся. Cм. замулювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЛИТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЛИТИ II"
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Доку́пи нар. Вмѣстѣ. Ком. І. 50.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі. Левиц. І. 84.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Примазування, -ня, с. 1) Примазыванье чѣмъ. 2) Поправка, подновленіе глиняной обмазки на печи, стѣнахъ.
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУЛИТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.