Гнобитель, -ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги.
Запа́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ запа́ра. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 8) запарки дати. Высѣчь.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.
Особистий, -а, -е. Личный.
Проскрипіти, -плю́, -пиш, гл. Проскрипѣть.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти.
