Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замулити I

Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЛИТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЛИТИ I"
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Хванд, -ду, м. = ус 3. Мнж. 193.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУЛИТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.