Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замулити I

Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЛИТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЛИТИ I"
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим. Кременч. у.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Пригребиця, -ці, ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Чуб. І. 315. Cм. проліс.
Сібір, -ру, м. 1) Сибирь. Повернувся я з Сібіру, нема ж мені долі: хоч, здається, не в кайданах, все таки в неволі. Грин. III. 618. 2) Каторга. 3) Тяжкая жизнь.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Шебер, -ру, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУЛИТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.