Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч.
Заборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. заборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Запачкивать, запачкать мукою.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора.
Прянистий, -а, -е. = пряний. Прєниста худоба.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Рудяк, -ка, м.
1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк.
2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці.
Сам, сама, саме, мѣст.
1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. За багачем сам чорт з калачем. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче.
2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Нещастя ніколи само не приходить. Зосталися самі вишкварки. — один. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. — душею. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Ушанувати, -ную, -єш, гл.
1) Почтить.
2) Хорошо принять, угостить. Ні, я по своєму її вшаную.
