Влада, -ди, ж. Власть.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота.
Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Треба, мати, людям заявляти.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. (Чайка) літала над його могилою і кишкам.
Обережно нар. Осторожно.
Перистий, -а, -е. = перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа.
2) перисті чоботи. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі.
