Висвічувати, -чую, -єш, сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом.
2) Пояснять, объяснять, объяснить.
3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш?
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная?
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Скількісь, скількось, мѣст. Нѣсколько, сколько-то. Дав йому скількісь шагів грошей.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ.
