Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Впали карі очі, засохли губи.
Зоднювати, -ню́ю, -єш, гл. — день. Провести день. Поможи, Господи, днину зоднувати всему народові православному та й мені! (Утренняя молитва гуцула).
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Кудерьки чеше.
Насхил, на́схиль, нар. Склонясь, наклонившись, полу-лежа; наклонно. Усю ніч насхил проседіла. Насхиль стіл стоїть.
Окублитися Cм. окублюватися.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл.
1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки.
2) Закоптить (во множествѣ).
3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав.