Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відучити

Відучити, -ся. Cм. відучувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧИТИ"
Нага́льність, -ности, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. 3) Бурность, порывистость.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Небувалість, -лости, ж. То, чего не-было. Гнівили Тройцю й горювали за небувалость і обман. Мкр. Г. 59.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Опинатися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Прожра, -ри, об. Обжора. Як та прожра жре. Мир. ХРВ. 178.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.