Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхиляти

Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИЛЯТИ"
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають. Волч. у.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Пристригати, -га́ю, -єш, сов. в. пристри́гти, -стрижу, -жеш, гл. Пристригать, пристричь. Пузирці ножичками пристригають.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.