Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відцуратися

Відцуратися Cм. відцуруватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРАТИСЯ"
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. Вх. Зн. 21. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ. Желех.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 8) Горбящійся. Желех.
Літопрово́д, -ду, м. День 1 сентября. Харьк.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЦУРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.