Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відцуратися

Відцуратися Cм. відцуруватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРАТИСЯ"
Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Підохотити Cм. підохочувати.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз. Ном. № 348.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЦУРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.