Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Понеділкування, -ня, с.
1) Обычай замужнихъ женщинъ: быть свободной отъ обязательнаго труда въ каждый понедѣльникъ, теперь существующій въ болѣе или менѣе полномъ объемѣ лишь въ м. Борисполѣ, , гдѣ онъ сопровождается и пирушкой и право на него вносится въ брачный договоръ; въ остальныхъ мѣстностяхъ Украины обычай сохранился лишь въ формѣ воздержанія въ понедѣльникъ отъ извѣстнаго рода работы.
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Насилу я розшулічив, де їй край. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Росплюскати, -каю, -єш, гл.
1) Расплескать.
2) = росплющити 2.
Шишкати, -каю, -єш, гл. Толкать. Півника того під боки шишкає. Коли ж воно надумалось та: какаріку!
