Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчубити

Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУБИТИ"
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Ліща́ниця, -ці, ж. = ліщина. Желех. Ба, чому то ліщанице, така не вродлива? Зіма була студененька, мене зморозила. Гол. II. 425.
Мрі́яти, -рі́ю, -єш, гл. Мечтать. Желех.
Понаговорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наговориться (о многихъ).
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл. 1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у. 2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.
Раква, -ви, ж. Масляница, масленка. Шух. І. 307.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.