Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Вихвалка, -ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. При.... вихвалках.... своєю силою.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Перевести, -ся. Cм. переводити, -ся.
Перекусити Cм. перекушувати.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг.
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Кому скується, а кому змелеться.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей.
