Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчубити

Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУБИТИ"
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Г. Барв. 58. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами. Левиц. І. 51.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2)кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Натиснути Cм. натискати.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Покрикати, -ка́ю, -єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.