Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчубити

Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУБИТИ"
Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ. Драг. 18.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже. О. 1862. V. 83, 84.
Заруча́ння, -ня, с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470.
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Ном. № 7517. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. Чуб. V. 1131. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні. МУЕ. III. 55.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Схожатися, -жаюся, -єшся, гл. = сходитися. Одно з одним схожається. ЗОЮР. 1. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.