Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ум. завива́йлечко.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш?
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Обволакивать, обволочить.
2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три.
Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ум. цапенятко, цапеняточко.
