Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчитувати

Відчитувати, -тую, -єш, сов. в. відчитати, -таю, -єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИТУВАТИ"
Бур'Янюка, -ки, м. Ув. отъ бур'ян.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Позазнаватися, -знаємося, -єтеся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка. Вх. Зн. 74.
Шажок, -жка, м. Ум. отъ шаг.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.