Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Показуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. показатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Показываться, показаться, появляться, появиться. Вона його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Бач, мабуть злякався, що не показався.
2) Казаться, показаться. Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови.
Покоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = покуштувати. Не вірь губі: покоштуй то захочеться.
Присмачувати, -чую, -єш, сов. в. присмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдабривать, сдобрить. Сядуть за обід, — не присмачений обід їх веселою річчу Грицьковою.
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Таксаторський, -а, -е. Таксаторскій.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш.
2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
