Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчитувати

Відчитувати, -тую, -єш, сов. в. відчитати, -таю, -єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИТУВАТИ"
Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Перепрашати, -ша́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.