Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчинятися

Відчинятися, -няюся, -єшся, сов. в. відчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Отворяться, отвориться. Стукайте, то й одчиниться вам. Єв. Л. XI. 9. Замкова брама не відчинилася сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Забувсь, відкіля і двері відчиняються. Ном. № 11812. Побачив небеса, що відчинялись. Єв. Мр. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИСЯ"
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія. Желех.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Оп'янчитися, -чуся, -чишся, гл. = оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе. Новомоск. у.
Поперераховувати, -вую, -єш, гл. Вновь пересчитать (во множествѣ).
Розглядати, -да́ю, -єш, сов. в. розглядіти, -джу, -диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були. Котл. Ен.
Улучний Cм. улучен.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.