Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхідливий

Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХІДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХІДЛИВИЙ"
Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Виступці нар. = виступцем.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ. Азов. море. (Стрижев.).
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Пропалити Cм. пропалювати.
Щепочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щепа. 2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко! Мил. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХІДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.