Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні.
Морга́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] моргну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Моргать, моргнуть, мигать, мигнуть. От зараз світова зірниця на небі зачала моргать. Моргни, сліпа, коржа дам. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. моргати усами, бровами. Шевелить усами, бровями. І усом не моргне. Зевес моргнув, як кріль, усами. Я на тебе моргала і очима, і бровами. моргати на ко́го. Подмигивать кому-либо, кокетничая, строить глазки. Гей хороша молодичка моргала на мене. На петрушку копала, на Петруся моргала.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря.
Частоколистий, -а, -е. Какъ частоколъ сдѣланный.
