Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відусіль

Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться. Ном. № 2225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУСІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУСІЛЬ"
Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна. Переясл. у.
Гвіздок, -дка, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. гвіздочок.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Золотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Пас, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80. 2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски. 3) Полоса. Гол. Од. 58. 4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. пасок.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Химородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДУСІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.