Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Ізд.. Cм. зд.
Наві́рити Cм. навіряти.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь?
Орця стати. Противиться, оказывать сопротивленіе.
Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла.
Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
