Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Незрозуміло нар. Непонятно.
Оздобність, -ности, ж. Красивость, изящность.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Ужовий, -а, -е. = вужовий.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Хвальш, -ші, ж. Фальшь, надувательство, обманъ. Помилка за хвальш не йде.
Шаравари, -вар, ж. мн. Шаровары. Штани мої, шаравари, а ще й дома двоє. Ум. шараварки.
