Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтупати

Відтупати, -паю, -єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТУПАТИ"
Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Обморочувати, -чую, -єш, сов. в. обморо́чити, -чу, -чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія.
Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Погоїтися, -гоїмося, -гоїтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки, да й погоїлись. Чуб. V. 821.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Халаща, -щі, ж. = хмиз. Вх. Лем. 478.
Шкідний, -а, -е. Вредный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.