Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Громохма́рній, -я, -є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи....
Доо́чне нар. Лично, самолично.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну.
Позолотити Cм. позолочувати.
Прирубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Cм. прирубувати.
2) = присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю...
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2.
Троячка, -ки, ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Пришліть мені хоч троячку.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Її плече черкалося з його плечем.
