Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчахнутися

Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАХНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАХНУТИСЯ"
Безощадність, -ности, ж. Безпощадность. К. МБ. II. 118.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Партолити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать не особенно тщательно, почти то-же, что и партачити.
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Роскорчовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскорчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься, раскуститься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАХНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.