Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчахнутися

Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАХНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАХНУТИСЯ"
Бурло, -ла, м. Ругань, ропотъ. Мнж. 176. збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Мнж. 176. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Обглядати, -да́ю, -єш, сов. в. обглядіти, -джу, -диш, гл. Осматривать, осмотрѣть.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами. Kolb. II. 284.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника. Гуцул.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАХНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.