Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчеплятися

Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Ном. № 2802. Відчепися! нападися на кого багатшого. Ном. № 2805.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧЕПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧЕПЛЯТИСЯ"
Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Новомоск. у. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Шевч. (1883). 458. Неволя порізнила дітей одних батьків. Мир. ХРВ. 356.
Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.
Притул, -лу, м. = притулок. Желех.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧЕПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.