Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Із матки старенької насміхається.
Облишитися, -шуся, -шишся, гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. У його вода мабуть скоро облишиться.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
