Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчеплятися

Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Ном. № 2802. Відчепися! нападися на кого багатшого. Ном. № 2805.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧЕПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧЕПЛЯТИСЯ"
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл. Камен. у.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати. Шевч. 352.
Маля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Навзаво́д нар. = навзаводи. Народ біг навзавод, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Природити, -джу́, -диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Чень нар. = чей. Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде. Фр. Пр. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧЕПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.