Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчахнути

Відчахнути, -ну, -неш, гл. 1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув. Котл. Ен. III. 21. 2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАХНУТИ"
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Гдѣ-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.
Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Куцюруб, -ба, м. 1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства. 2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба». Мкр. Н. 30.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель. Чуб. І. 235.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Попідводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и підвести, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.