Вб..., вв..., вг... Cм. уб..., Ув..., уг...
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ.
2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Обліг, -логу, м. Давно непаханное поле. А в моєї родини пшениці ланами, в мене молодої лежить облогами. Ой куди були ярії пшениці, тепер туди облоги. Cм. обліжок. Упав сніжок на обліжок.
Підправити Cм. підправляти.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L.
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
