Барма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Cм. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Як з вишень варення вариш, так барми багато. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. бармиця, бармичка.
Бороздити, -джу, -диш, гл. — кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Напосіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. напосі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок. 2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Напосівся хату будувати.
Перечутися, -ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Барці, що жива й хороша.
Пізно нар. Поздно. Ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш.
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір.
Шпиталь, -ля и -лю, м. Богадѣльня. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Про тебе і в шпиталях шепчуть.
