Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщепити

Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕПИТИ"
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
Кусак, -ка, м. = кусок. Кусок сала. Шух. І. 50.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка. Ном. № 1586.
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЩЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.