Бинькати, -каю, -єш, гл. = бинчати = бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.

Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. гніздечко.

Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Гул. Арт. Укр. п. 33. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Котл. Ен. II. 33. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... Гол. І. 139. В осени дня — година. Ном. № 613. Вік наш — як година. Ном. № 8265. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Мет. 241. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. ЗОЮР. І. 318. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Новомоск. у. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Ном. № 8851. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). Щасливою годиною козак уродився. Мил. 79. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Макс. Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! Ном. на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Н. п. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. АД. II. 3. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. Лохв. у. 4) година іде. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. годинка, годинонька, годиночка.

Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать. Мнж. 178.

Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила. Мет. 150.

Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.

Кургон, -на, м. Особаго устройства большая телѣга у нѣмецкихъ колонистовъ, фура. Минули деякі німці на курганах. О. 1862. IX. 120.

Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно. Міусск. окр.

Поспитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати. Чуб. V. 1153. 2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий. Черниг. у. 3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується. О. 1861. X. 36.

Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.