Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтручувати

Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТРУЧУВАТИ"
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.
Городо́чок, -чка, м. Ум. отъ го́род.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу. Рудч. Ск. II. 173.
Такелецький, -а, -е. Вотъ такой большой. Шейк.
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.