Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтручувати

Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТРУЧУВАТИ"
Бичівка, -ки, ж. Веревка, бичевка. О. 1862. ІХ. 61. Ум. бичівочка.
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Гейкнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Уденішній, -я, -є. Дневной. Констан. у.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.