Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відучувати

Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧУВАТИ"
Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Брудно нар. Грязно. Ум. брудненько.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Жва́ка, -ки, ж. = жуйка.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Нестися, несуся, -се́шся, гл. 1) Нестись, быстро двигаться. 2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. 3) високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Н. п. Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться. Св. Л. XIV. 11.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Прив'явати, -ва́ю, -єш, сов. в. прив'янути, -ну, -неш, гл. Привядать, привянуть. Уже наші василечки од сонця пов'яжи. Нехай в'януть, прив'явають. Мет. 316.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.