Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхрещувати

Відхрещувати, -щую, -єш, сов. в. відхрестити, -щу, -стиш, гл. Удалять, удалить при помощи крещенія. Ні, жидівського духу не відхрестиш. Ном. № 13460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХРЕЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХРЕЩУВАТИ"
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Мі́ттюнар. = миттю.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. Чуб. IV. 95. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат. Грин. III. 531.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. І. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.
Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХРЕЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.