Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчай

Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя. Ном. № 2294 и стр. 286, № 2294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЙ"
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83.
Де́ргання, -ня, с. 1) Выдергиваніе. 2) Расчесываніе пеньки. Kolb. I. 69.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ. Желех.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле. Рк. Левиц.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.