Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчалюватися

Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИСЯ"
Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность. Желех.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Віспа, -пи, ж. Оспа, Variolae.
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Роздробити Cм. роздробляти.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.