Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчалюватися

Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИСЯ"
Бедзвін, -на
Діля́ пред. = Для. Бога діля.
Медляк, -ка, м. = меделян. Желех.
Нагалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. Напиться (пьянымъ). Нагалунивсь так, що ні тітка, ні мамка не пізна. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.
Невгавати, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей. Шевч. 309.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.