Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщеплятися

Відщеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відщепитися, -плюся, -пишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Багато з нас до тої омани поквапилось і од простої віри мужичої одщепилось. К. (О. 1861. І. 314).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕПЛЯТИСЯ"
Богобоязно, нар. = богобійно.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой. Вх. Лем. 407.
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра. Єв. І. XVIII. 16.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Поливо, -ва, с. 1) = полива. Вас. 180. 2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема. Черниг. у.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.
Приплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. приплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платиться, поплатиться. От як страшенно поплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308.. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. І. 249.
Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЩЕПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.